Вхід користувача
Ми рекомендуємо
- Эркюлин Барбен, "Воспоминания гермафродита"
- Жак Ле Гофф, "Рождение Европы"
- Павел Пепперштейн, "Пражская ночь"
- Джаред Даймонд, "Коллапс"
- Alexander Chekmenev/Александр Чекменев, "Donbass"
- Леонид Парфенов, "Намедни: Наша эра, 2001-2005"
- Нора Галь, "Слово живое и мертвое"
- Жан-Клод Карьер, Умберто Эко, "Не надейтесь избавиться от книг!"
- Жозе Сарамаго, "Странствие слона"
- Юкио Мисима, "Моряк, которого разлюбило море"
Найбільше коментують
-
10
-
6
-
5
-
5
-
5
-
5
-
4
-
3
-
3
-
3
- Мова тексту: українська
- Видавництво: К.І.С
- Серія: Європейська проза
- Рік видання: 2009
- Обкладинка: м'яка
- Кількість сторінок: 168 стор.
- ISBN: 978-966-2141-15-3
- Розміри ВШТ, мм: 205х130х15
Від видавця:
Момо народився у Бельвілі, передмісті Парижу, де мешкають переважно "нефранцузи": араби, негри та євреї, які "перейшли у Бельвіль з Європи дуже давно, старі й утомлені, тому й мусили зупинитись тут і не змогли йти далі". Це смішна, зворушлива і трагічна історія маленького арабського хлопчика і старої єврейки, яка його виростила. Мадам Роза старіє і робиться немічної, Момо змушений сам боротися з життям і за життя - своє і Мадам Рози. "Життя попереду" - другий роман Ромена Ґарі, надрукований 1975 року під іменем Еміля Ажара і відзначений Ґонкурівською премією.
Момо народився у Бельвілі, передмісті Парижу, де мешкають переважно "нефранцузи": араби, негри та євреї, які "перейшли у Бельвіль з Європи дуже давно, старі й утомлені, тому й мусили зупинитись тут і не змогли йти далі". Це смішна, зворушлива і трагічна історія маленького арабського хлопчика і старої єврейки, яка його виростила. Мадам Роза старіє і робиться немічної, Момо змушений сам боротися з життям і за життя - своє і Мадам Рози. "Життя попереду" - другий роман Ромена Ґарі, надрукований 1975 року під іменем Еміля Ажара і відзначений Ґонкурівською премією.
Рекомендовані предмети
Обговорення (6)
Бажаєте додати коментар? Тільки зареєстровані користувачі можуть брати участь в обговореннях. Будь ласка, заповніть форму реєстрації користувача.
Якщо Вас вже зареєстровано, введіть Ваші логін та пароль у відповідні поля форми "вхід користувача" й натисніть кнопку "увійти".




Цікаво, що аби отримати другого «Ґонкура» Ромен Гарі, тоді вже Ґонкурівський лауреат, вдався до містифікації і надіслав рукопис від імені вигаданого Еміля Ажара, а на церемонію нагородження відрядив свого небожа. Розкрили це вже по його смерті.
І взагалі, автор - ще той волоцюга. Справжнє ім’я - Роман Касєв. Народився 1914 року у Вільно у матері-єврейки від невідомого батька. Віиріс у Франції, став пілотом, воював, був другом де Голля. Завершив кар’єру послом і орденом Почесного Легіону. Як письменник досяг всіх можливих відзнак і любові публіки. Закінчив життя не в ліжку, а пустивши кулю в лоба.
Російскою Ромен Гарі перекладений весь, а по нашему це перше видання. Варто чекати наступних книжок. Тим більше, що переклад справді класний.
І роман класний. А російський переклад "Симпозіуму" мене сильно насмішив. "Комплекс недостаточності", "гризинский рассизм" (caucasian, звичайно) і подібні перлини все ж не зіпсували мені книгу.
Книжка отримала спеціальну відзнаку конкурсу перекладів "Сковорода"-2009. Більше тут - http://www.umoloda.kiev.ua/number/1514/164/53280/
З рецензії Олени Чекан:
Невигадлива й сентиментальна, часом кумедна, часом сповнена смутку, з неодмінними прошарками авторської іронії, – ця історія була з захватом сприйнята і французькою публікою, і високочолими критиками. Рефрен роману: життя не відбулося, якщо ти нікого не любив, – водночас банальний та святий, відомий людству, мабуть, ще з часів вигнання з Раю, зачепив мільйони читачів у світі. Книга миттєво була перекладена чи не усіма європейськими мовами і стала бестселером.
Докладніше тут: http://www.ut.net.ua/art/169/0/3470/