Тихие дни в Перемешках

Обговорення (2)

1. В. Харченко (09.10.2010)

   Пишуть, що смішно. Не впевнений, що смішно, але по-доброму. Сподобається жінкам.

2. Руслана (25.11.2010)

   Після "Мулєй" це вже другий твір Лу, про який можна сказати, що кінцівка в ного не вийшла. Лу не просто уникає пафосу, схоже, що він його боїться. Події поступово згущаються, готуючи читача до кульмінації, але замість бурхливого сємяізвєрженія в кінці получається щось в"яле і невиразне, відповідно, ніякого катарсісу нема. Хоча без перебільшення, саме цю мету переслідує Лу в саме цьому творі. Але можливо це особливості північного кволого менталітету.

   З позитивного. Твір читається дуже легко. Цілком сучасна форма для сучасного споживача літературного продукту, якому влом читати щось довше інтернет-замітки. Якщо не спішити з читанням, то можна вкластись в годину. Хороші діалоги. Приємно бачити шматки англійською і німецькою, особливо коли володієш обома мовами. Не знаю, як він читається не європейцям, але ситуація описана супер-типова: типова міддл-класс сім"я, що перебуває в типовій кризі середнього віку, має типових сучасних дітлахів і влаштувала типову відпустку в типовому німецькому містечку. Коли я приміряю цю типову сукню на свою сім"ю, то вона сідає на неї як влита. Хіба що у Лу ця сукня трохи заляпана гострим соусом, який я не люблю, а так, все супер-типово. Але як я вже зауважила, розв"язка настільки квола, що три останні діалоги хоч і розпізнаються як розрішення домінантсептакорду в гармонічний тризвук, але вже з таким піано, що його і не чути.

Бажаєте додати коментар? Тільки зареєстровані користувачі можуть брати участь в обговореннях. Будь ласка, заповніть форму реєстрації користувача.

Якщо Вас вже зареєстровано, введіть Ваші логін та пароль у відповідні поля форми "вхід користувача" й натисніть кнопку "увійти".